МЯУ-МЯУ Москва МЕФ mephedrone

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

А, блять, привет, народ! Зацените мой новый трек, история о том, как я сходил за мефедроном и устроил невероятную охоту за пасхальными яйцами на кладбище, ха!

Помню, как-то я сидел с компанюхой, задумчиво облизывая губы. Хотелось мощного заклада, чтобы потеряться в мире наркотических вибраций. Вспомнил, что слышал про жидкий порошок, эфедрон, который даёт огонь в жилы. Заебался я сидеть без дела, решил отправиться на поиски.

Дорогушу постоянно предупреждали, говорили о отходах после этой хуйни. Но я, знаете ли, не побоялся, готов был рискнуть ради новых ощущений.

Пошёл я к надёжному дилеру, который обычно продает первак. Нафик, думаю, экстази уже не в тренде, а меф однозначно возвышеннее.

Прихожу к нему, стучусь, а он открывает дверь, лицо на уровне колбы. Ну и чё, чувак, откройся! "Привет, братишка! - говорю. - Как дела, что по новому?"

А он, грозно нахмурившись, "Че ты хочешь?" - спрашивает. Ну, блять, приду к тебе, когда нужно, а оно такое!

"Мне нужны закладки, бро, мефедрон качественный!" - говорю с уверенностью. Он молча кивает, и мы заходим внутрь.

За столом валяются белые пакетики с порошком. "На, бери, - говорит он, - держи себе, обязательно пробуй!"

Я на дух не переношу медлительность, одел рукавицы и приложился к сверхдозе. Блаженство охватило меня с головы до ног, как будто в душу вошел рэпер с его гениальным паттерном.

В пике наглотался порции маньяка, ух, аж волосы встали дыбом!

Отпустив крик, я выскочил из квартиры, словно испуганная кошка. Теперь я был готов к более грандиозным подвигам, и пасхальные яйца на кладбище волновали меня все больше.

Пришлось собрать свою команду из самых отчаянных друзей, чтобы вместе совершить это безумное предприятие. Я им рассказал о моем новом порошке и о том, что застолье на кладбище будет просто неповторимо.

Клубок намотанный нашими планами, мы быстро пришли на кладбище в самый глубокий ночной час. Без лишних слов, принялись обыскивать каждую могилу в поисках этих желанных пасхальных яиц.

На самом деле, было не так-то просто найти эти гадские яйца. Мы искали, как иголку в стоге сена, но все равно не сдавались. Ощущение адреналина и мефа, смешавшихся в крови, давало нам силы продолжать поиски.

Кое-где нашли несколько мертвачьих розочек, которые решили взять, на всякий случай.

Вдруг, когда уже казалось, что мы идём к полному провалу, один из ребят закричал: "Я нашёл, блять! Я нашёл эти штуковины!"

Мы сбежали к нему, словно пьяные дети, найдя сокровище. Рядом с ним лежало целое гнездо пасхальных яиц. Нам оставалось только наслаждаться завоеванной добычей и забыть обо всем, осознавая полное безумие наших действий.

Это был наш самый незабываемый кладбищенский праздник. Мы вспоминали фразы из самых диких треков, продолжали отмечать наши победы, пока не рассветало.

Адское утро привнесло в нашу команду новые эмоции. После всей этой истории я понял, что надо быть осторожнее с колбой, ведь от нее незаметно переходишь на новую ступень безумия. Но, знаете, я не жалею о том, что испытал все эти ощущения. Да, это было сумасшествие, но оно стоило того!

Так что, ребята, если хотите новых впечатлений и настоящих эшек, готовьтесь к охоте на кладбище. Это будет незабываемо!